Марш світового Фашизму та Парад Перемоги❗❗💐🔔⚔️⚔️

 

У 80-ту річницю  Перемоги над фашизмом слід визнати, що світу ще надто далеко до повного тріумфу та його остаточного викорінення, оскільки він, як вірус ховається набагато глибше в ментально етнічній суті багатьох культур, релігій, ідеологій, їхніх спадкових та набутих  інструментах, архетипних комплексах, трансцендентних продуктах та псевдодуховних цінностях, принципах соціальних відносин, державницьких та глобалізаційних імперіалістичних структурах, психологічній природі певних психотипів, виховних та поведінкових моделей і має давню історію.

Війни у світі не припиняються ще з періоду диких племен, але набирають більших масштабів, обертів та глибоких культурних контекстів. З часом у них, як і в соціально ієрархічних структурах в цілому з'являються ознаки фашизму та його основні елементи: ідея панівних, чи кращих рас, класів, груп, культур, культів окремих особистостей на основі досконалішої природи, боговибраності, унікальних надможливостей і талантів навпротивагу іншим недостойним та юридично зневаженим особам вартим пригноблення; шовінізм на підґрунті рис та особливостей, що нібито належать людям гіршої якості; жорстокі та тиранічні закони, методи контролю і покарання; узаконені види терору над власним населенням та загарбницькі війни і безпосерелні акти тероризму; знищення, або привласнення історії, культури, здобутків та етніки цілих народів; можливість привласнення людей та позбавлення їх усіх належних прав і майна за власним бажанням  відповідно до шовіністичної і нацистської ідеології, її захисту та потреб; повна трудова, соціальна, сексуальна експлуатація та ін. Все це можна легко відстежити починаючи з рабства найдавніших Єгипетських, варварсько-спартанських часів,  монголо-татарського іга, Османської імперії, кріпосного права Європейських імперій та Росії, американського рабовласництва, позбавлення прав та шовінізму, найчастіше узаконеного,  до представників інших рас, особливо менш успішних, релігій, статей, що простежується і досі по відношенню до кавказських, семітських, індіанських народів, курдів, ісламська ідеологія та тероризм, і до реакційної капіталістичної, буржуазної експлуатації низьких верств населення, узурпації влади, соціальних відносин в Західній Європі та Російсткій імперії періоду НТР кінця IXX початку XX ст.ст., що вже безпосередньо стала причиною розвитку фашизму як історичного поняття та явища крайнього прояву дискримінації і ненависті в одній частині світу та повалення монархічної буржуазної держави і пролетарської Революції, яка змогла його побороти, в іншій. 

Не слід дивуватися, що світ дійшов до межі такої шовністичної  кульмінації як фашизм, адже в ньому постійно з'являлися егоїстичні культи релігій, осіб та держав, тривали загарбницькі, дискримінативні процеси та домінували шовіністичні, агресивні ідеології та технології, що були закладені в самій принципові основі соціальних і духовних відносин  - культурі та релігії. Чого тільки варта ідея боговибраності єврейського народу, або боговибраності мусульман і заклики до принижень невірних, тобто всіх, хто не сповідує іслам, у Корані, кастова система індуїзму, що як і шаріат стала соціальною, легалізований патріархат і другорядність жінки в Корані та Біблії, благословіння на завоювання, зокрема Хрестові походи, та підтримка церквою розвитку авангардних технологій для тортур та вбивств інквізиції, пролетарська елітарність, що стала на заміну монархічної та дозволяла знищувати буржуазну ідеологію разом з усіма представниками буржуазії, як ворогів народу ! Звучить достатньо криваво?? Ну а сучасна традиція оцінювати людей за їх успіхами та стереотипними нормами, що колись привела до знищення саме індіанців і шовіністичного поневолення саме негрів та селян зовсім дрібниці у цьому контексті!))😉

Тож святкування Перемоги, і це дуже цінно, обов'язково передбачає пильність і включає "Ніколи знову!" - певні настанови для боротьби та випередження фашистської експансії у майбутньому! Тому Україна, як країна, що наразі страждає від деструктивних механізмів і агресії радянської Росії, яка виникла як реакція на капіталістичний фашизм та подолавши його найгостріші прояви сама підчепила цей вірус, потребує куди більшого, відповідальнішого та масштабнішого дослідження, відзначення, святкування і вшанування спадку 9 травня, ніж це у нас останнім часом заведено. По суті у нас відмінили День Перемоги. У цьому році, на приклад, відбулося лише скромне покладання президентом та деякими  чиновниками квітів до меморіалу Невідомого солдата і демонстрація символічного віджету на телебаченні 8 числа. Це все...  У нас люблять повторювати, що беруть приклад з Європи і в датах, і в скромності церемонії, але ж це Європа у даному питанні має брати його з нас. 

Росія зі своїми голосними урочистостями та пропагандою побєди як власного символу та досягнення звичайно привласнює та перетягує її на себе - і це зрозуміло. Неясно тут інше - чому Європа і Америка не святкують перемогу Другої світової, до якої доклали зусилля своїх держав та армій, розуміючи всі загрози нових воєн та безцінне значення тріумфу антигітлерівської коаліції і по цей час? А ще, не будучи русофілами та близькими союзниками терористичної держави більш незрозумілою і суперечливою видається в такому разі їхня увага, єднання і визнання, а також інших державних та громадських лідерів, навколо русифікованих цінностей та візити честі на паради у Росію, що регулярно відбувалися аж до санкцій замість проведення власних, на які вони мають всі історичні воєнні права?🤔

Тож відвідуючи подібні російські заходи прошиті та сфальшовані російською ідеологією, світові, азійські та європейські лідери або погоджуються з курсом кремлівської пропаганди, в першу чергу  стосовно Перемоги, або піддаються її впливу. Принайні це завжди мало такий вигляд.

Якщо ставимо інше питання - конкурентності цих прав на Перемогу на основі розмірів внеску та міри руйнації і втрат кожної з країн, то це буде не Росія, а Радянський Союз, отже кожна з 15 республік має повноваження та привілеї проводити так би мовити головний парад із запрошеннями світових лідерів громадської думки та економічних процесів.  Звісно культура та ідеологія для перемог має неабияке значення, і тому багато хто з європейців мабуть думає не в голос - хоч імперія складалася з 15 республік керування  Союзом здійснювалося з центру, тобто фактично Росією, і з точки зору її культурно архетипного коду. Але цей код формувався ще з царсько імперських часів, і був надто синкретичним та асимілюючим, тому яка міра в ньому власне російства ще невідомо, з врахуванням і того, що все вище партійне керівництво, включно зі Сталіним було мультинаціональним, а не етнічно русским. А ми ось так легко не розібравшись готові віддати їм усе вкрадене разом з нашим минулим...😬

Коли ж піти як робить це Росія ще глибше і говорити про міру враження, внеску та втрат, з поміж 15 республік не з точки зору кількості, що також буває необхідним для результату, а для об'єктивної оцінки взаємопропорційно та  відповідно до  величини території, ефективності боротьби, ресурсів і надресурсів, то цією республікою буде Україна, територія якої стала основним полігоном воєнних дій і наймаштабніших, найжорстокіших боїв та надскладних і найуспішніших операцій Другої світової, і яка прийняла на себе перший удар фашистів з першого дня війни та мала найпотужніші війська і фронти. Тобто ми теж вміємо міряти... те саме)) 

І особливо у той момент, коли Росія самоусунулась із давньої демократичної, а по суті антифашистсткої світової коаліції прав та свобод, розпочавши війну ненависті та наживи, керування Парадом має взяти на себе саме Україна. А коли вона цього не робить, не виконуючи свій обов'язок історичної пам'яті та слави, і не влаштовує заходи і конференції,  запрошуючи міжнародних гостей сама, то дає можливість і ворогу брати ініціативу і надалі святкувати, і Сі на Москву їхати!

Зупиняє нас від того з огляду на ситуацію несвідомий, невірноосмислений погляд на декомунізацію, загрози та виклики радянізації і його агресивна нав'язлива пропаганда. Але знову ж таки відмовляючись від принципово об'єктивної  історії, включно з радянським дискурсом, ми значно обкрадаємо себе та підіграємо Росії, і уникаючи приймаємо її правила гри та погляд на речі. Хоча спільне минуле - далеко не російське минуле, і не привід для відмови від своєї у ньому частини, оскільки хоч російська більшовитська влада і захопила Україну в 1921 році, проте їй вдалося це зробити через недостатню скоорденованість та єдність української республіки та поширення ідей союзу не лише на основі звички до імперських наративів, а й прихильності до новітніх ідей,   демократичних змін, колективних переваг та віри в обіцянки верховенства права та незалежності держав у його рамках. Тож прихильне ставлення до радянських часів серед багатьох українців не варто осмислювати лише як успішні зусилля тиранічної пропаганди, або ностальгію за кращими, молодими роками. Це і комплекс передових ідейних наративів та системних соціальних трансформацій, запропонованих в рамках Союзу, політично-соціальний, техно авангардизм та світове новаторство у багатьох традиційних і новітніх сферах:  об'єктивно заманливі привиди комунізму, звільнення від капіталістичного рабства, соціальні гарантії та партнерство, новий уклад та розуміння суспільних, громадських, волонтерстких обов'язків, принципи свідомого, дружнього, високо етичного ставлення один до одного, закладене у понятті товариш, що нагадує християнське братерство, багато корисних ідеологічно позитивних засад, більш прогресивний, раціональний спосіб корисного життя з філософським сенсом та його уклад, екологічні наративи, збільшення темпів технологічного зростання на основі спільного економічного та політичного середовища на зразок Євросоюзу, доступність нових соціально-технологічних благ та пропаганда позитивних цінностей - спорт, знання для ще вчора нецікавих і непотрібних державі людей, космічні дослідження, дозвіл на атеїзм, передові позиції в пропаганді здорового, зрозумілого та простого життя, повага до звичайних людей, зародження ідей інтернаціоналізму, космополітизму та глобалізації, поява де факто розуміння прав дитини та створення щасливого дитинства як соціального явища навпротивагу дитячій експлуатації на фабриках і заводах західного індустріального капіталізму і колоніальних, південних країн, і зрештою спільний вклад в Перемогу та відбудову, і те відоме лише зараз нам відчуття загальної причетності до створення грандіозного соціально- культурного проекту свідомого та успішного, прогресивного життя. На той час все це було надзвичайно модерним,  новітнім челенджем і не могло не приваблювати. Більше того проекти та ідеї радянського часу були настільки потужними, що знадобилися десятки років та оманливих розчарувань, підступних маніпуляцій, політичних репресій, Розстріляного Відродження, фашистських актів знищення народу, таких як геноцид 1933, від якого за рік загинуло 4 млн українців - у порівнянні євреїв було вбито 6 млн за всі роки німецької окупації, щоб відмовитися від Союзу разом з його великими ідеями та побачити його обман, утопію та регрес, що значно переважали, та  навіть інерція якого триває колосальна.

 І ця тенденція відмовлятися від усіх атрибутів та здобутків разом із забороною самого явища, об'єкта культури, чи конкретної особи зберігається і донині. Як от відмова від 9 травня, хоча саме ця дата наступного дня після капітуляції якнайкраще відповідає ідеї не лише вшанування, а й більш відповідна урочистостям. До того ж 8-ого ще навіть звістка не встигла розлетітись по світу в достільникову еру і культурна традиція чогось вартує.  

Хоча можна було б взяти найкраще у свій етнічний незалежний досвід, продовжувати розвиток деяких напрямків із широкоформатної архітектоніки ідей та принципів радянського соціально-економічного комплексу вже без потягу та пристрасті до Росії замість ментального вакууму та чорної пострадянської діри 90-их від вибухової хвилі руйнування всіх мостів та символів епохи, її екзистенційної матерії. Тут важлива правильна ідейна фільтрація і знезараження російського радянського фашизму та екстремізму, як другого у світі, його викриття та відстеження до радянського часу, а не втеча від радянського минулого та пошук себе виключно поза його контекстом. Так були у нас партнери... та тепер маємо інших.  Ну а якщо когось недивлячись ні нащо всеодно буде приваблювати "російська культура" у тому самому застільному контексті "матушки" та асимілятивна  пропаганда і політика, як типового упередженого рашиста, то нехай їде в Росію, бо це вже стане надто очевидним. Оскільки  ми не можемо і не повинні оберігати всіх інфантильних дурнів як дітей

#9травня #історіясвітовогофашизму #місіяПеремога #моралізаціятерору #империализація #історіявійни #зрадники #міфиімперії #культ #Союз #капиталистическийшовинизм #капіталістичнийфашизм #радянськийавангардизм #радянськийтерор #пропагандагеноцида #Победа